телераса
***
Цей світ, на сотні вигадок
роздертий,
Трагічно звичний до людського горя,
Нагадує кунсткамеру, де мертві,
Немов живі, з екрану щось говорять.
А ті, хто еволюцію завершив
Іще десь до періоду тріаса,
Натхненно брешуть, брешуть, брешуть, брешуть—
Їх слухає і вірить телераса.
0 коментарі