ЗЕЛЕНI ОЧI

якiсь обличчя-фрески пам'ятi
очищаєш вiд пороху буднiв
i зазираєш в їхнi очi
чомусь усi вони зеленого кольору

вiд часу а чи такими й були
зеленi очi люблять наймiцнiше
зеленi очi не прощають зради
вони-твої суддi у сивих мантiях спогадiв
вони-твої сни що не забуваються вранцi
вони-частина твоєї вини перед свiтом
чи то свiту перед тобою
з тих пiр як вперше побачила
зелену зiрку

з тих пiр як вперше побачила її
у чиїхось очах
i звологла стiна душi
малюй
малюй свої фрески
з очима зеленої барви
та прикривай їх папером
списаним вiршами й прозою
щоби бiльше нiхто
не побачив зелених очей
бо тiльки для тебе вони
оживають ночами

You May Also Like

0 коментарі