Квітам холодно на бетоні.
Квітам холодно на бетоні,
Квітам холодно під дощем.
Хтось за вікнами на тромбоні
Виливає душевний щем,
Аж здається—для щастя вузько
В цьому світі прощань й розлук.
…Так повільно паде пелюстка
З мокрих рук на осінній брук.
Задихається у болоті,
Не побачена вже не раз..
Ти стоїш за вікном навпроти
І не знаєш моїх образ.
І здається безглуздим жартом
Цей букет, як в старім кіно.
Квіти гріти уже не варто.
Їх продали. Їм все одно.
0 коментарі