єдиний
шукаєш
в мені
сонце
пелюстками
очей
потім
будеш
пестити його
в долонях
заплітати
свої жалі
у проміннях
хмеліти
від ясного
запаху
ласки
малювати
днину
білим кольором
та знаєш
марно
тонеш
в мені
неспокійним
поглядом
бо
сонце
спинилось
на твоїх вустах.