******* А ти був таким нетутешнiм, мiй воїне, родом iз Марса. Ти цвiтом п'янкої черешнi розсипанi коси прикрасив. Потримав обличчя в долонях— слова розгубились прощальнi, в очах, передчасно солоних, вiдбились вогнi привокзальні.